+38 (068) 438 97 55

РУС | УКР

Додаткова відпустка учасника бойових дій

Законом України «Про відпустки» передбачені наступні види відпусток:

  1. Щорічні:
  • основна;
  • додаткова за шкідливі умови праці;
  • додаткова за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
  1. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.
  2. Творча відпустка.
  3. Відпустка для участі в змаганнях.
  4. Соціальні відпустки.
  5. Відпустки без збереження заробітної плати.

Стаття 16-2 цього Закону передбачає, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Аналогічні положення містить п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачає серед пільг учасникам бойових дій одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» статтею 10-1 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У рік звільнення зазначених військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Частиною 17 даної статті передбачено, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою (щорічна основна), шостою (курсантам вищих військових навчальних закладів), та дванадцятою (військовослужбовцям строкової військової служби) цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Надання військовослужбовцям у періоди оголошення мобілізації або введення воєнного стану інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення, припиняється.

У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у періоди оголошення мобілізації або введення воєнного стану, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів (ч. 21 ст. 10-1).

Таким чином у періоди оголошення мобілізації або введення воєнного стану надання військовослужбовцям додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік припиняється до закінчення відповідного періоду.

В той же час ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Тобто Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає отримання грошової компенсації за всі дні невикористаної додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

За результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 620/4218/18 Верховним Судом ухвалено рішення, в якому суд зробив наступні висновки:

  1. Припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
  2. Ознаки типової справи:

- позивач - фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби; відповідач - військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;

- підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - стаття 4 Закону України «Про відпустки», статті 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період оголошення мобілізації або введення воєнного стану та стягнення невиплаченої грошової компенсації при звільнені.

Даним рішенням Верховний Суд зобов'язав військову частину А1815 нарахувати та виплатити особі грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 жовтня 2018 року.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 21.08.2019 дане рішення № 620/4218/18  залишено в силі. Великою Платою ВС зроблено в тому числі наступний висновок в даній справі:

У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260  військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Тому, якщо Ви учасник бойових дій,звільнений з військової служби, і не отримали при звільненні компенсацію додаткових відпусток, ми допоможемо Вам стягнути в судовому порядку компенсацію, в тому числі за минулі роки.

 

Юрист                                                                                                                                                         Денис Матвійчук

Листопад 2019р.


Copyright ©2019 Матвейчук