+38 (068) 438 97 55

+38 (0629) 58-78-00

РУС | УКР

Арешт коштів на рахунках для зарахування заробітної плати та інших соціальних виплат.

 

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає одним із заходів примусового виконання рішень звернення стягнення на кошти боржника.

Яким чином, на які кошти та в які строки?

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що арешт коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Постанова про арешт коштів боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Копії постанов, якими накладено арешт на кошти боржника, виконавець надсилає банкам в день їх винесення.

На які кошти забороняється звертати стягнення?

Законодавство забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Це кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, рахунки, відкриті згідно зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені кошти, на які не можна звертати стягнення. В тому числі:

- вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

- компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

- матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

- допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

- одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;

- допомогу на дітей одиноким матерям;

- іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

- допомогу на лікування;

- допомогу на поховання.

Стаття 48 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено держаним або приватним виконавцем на усі доступні кошти відповідно до постанови про арешт коштів боржника.

Це підтверджує і Нацбанк, який в своєму коментарі на численні скарги про арешт та списання коштів з соціальних рахунків, пояснює, що банки не мають технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення.

Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.

Якщо ж банк відкрив окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Але це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Нацбанк наголошує на тому, що якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, боржнику необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавець не знімає арешт із коштів, боржник має право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

Судова практика щодо арешту коштів на рахунках суб’єктів господарювання, призначених для виплати заробітної плати та інших соцвиплат.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у Постанові від 17.01.2020 у справі №340/1018/19, зазначав, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 спростовано даний висновок та надано наступне роз’яснення.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Хоча зобов’язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов’язаннями суб’єкта господарювання, в даному випадку цей рахунок і кошти на ньому не можна визнати такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Якщо в боржника виникає зобов’язання із виплати заробітної плати працівникам, можливе зняття арешту здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі відповідних підтвердних документів.

   Судова практика з питання накладення арешту на зарплатні рахунки фізичних осіб.

Так, постановою ВС від 08.10.2020 у справі № 755/14912/19 залишено в силі постанову Київського апеляційного суду від 24.06.2020, якою відмовлено в задоволенні скарги фізичної особи на дії приватного виконавця по накладенню арешту на зарплатний рахунок. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що боржник, звертаючись до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з її рахунку, відкритого в АТ «Альтбанк», не надала останньому документи на підтвердження того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на такому рахунку, заборонено законом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 280/3860/20 залишено в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2020, яким відмовлено у задоволенні позову фізичної особи до Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС про скасування постанови про арешт коштів на зарплатному рахунку. Судом встановлено, що банківською установою прийнято спірну постанову до виконання, а отже такий рахунок не є рахунком зі спеціальним призначенням. Посилання позивача на лист банківської установи, що відкритий рахунок є зарплатний суд відхилив, оскільки у вказаному листі іде мова про те, що такий рахунок призначений для отримання заробітної плати та не містить посилання, що такий є спеціальним режимом використання.

Отже, однозначного законодавчого врегулювання цієї проблеми на сьогоднішній день не існує. Хоча законодавчі приписи щодо вищезазначених примусових заходів існували і раніше, практично вони почали діяти із запровадженням інституту приватних виконавців та автоматизованим арештом коштів боржників. Однак державний або приватний виконавець, виносячи постанову про арешт коштів боржника, не має практичної можливості ідентифікувати походження коштів. І саме банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання. Сьогодні статусу спеціальних рахунки, на які виплачується заробітна плата, пенсія, інші соцвиплати, не мають. На дані рахунки можуть зараховуватись будь-які інші виплати, наприклад, перекази від родичів, друзів, поповнюватись готівкою через термінал та ін.

Щодо вимоги закону про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії 20%.

Статтею 68 Закону України передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відрахування із заробітної плати проводять підприємства, які її виплачують. Розмір відрахувань за загальним правилом – 20%. Виключення - у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням – 50%.

Отже, не виявивши коштів або іншого майна боржника, виконавцем звертається стягнення на доходи. Тобто вимога по відрахуванню із заробітної плати у розмірі 20% стосується підприємств, які виконують постанови виконавців про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи. Перераховані працедавцем кошти зі статусом «заробітна плата» на картковий рахунок боржника, втрачають будь який статус і є коштами боржника, які можуть бути стягнуті в порядку примусового виконання. Законодавством не надано зарплатним та іншим соціальним рахункам статусу спеціальних, накладання арешту на які забороняється законом. 

Приватний виконавець                                                                 Наталія Матвійчук

                                                                                                          Січень 2021р.


Copyright ©2019 Матвейчук

Разработка сайта Respect Design