З 1991 року до 2014 року в Україні нікого в більшості не турбували пам’ятники Леніну радянської епохи. Зараз, обертаючись назад, дивуєшся, як це могло статись. Крізь призму війни усвідомлюєш, що це була наша велика помилка. Я з Донбасу, моя батьківщина окупована рашистами. Там всі російськомовні, незважаючи на те, що переважна більшість населення українці. Там теж з 2014 року не усвідомлювали необхідності негайно позбавлятись радянської спадщини, переходити на українську, зносити пам’ятники тоталітарному режиму. В результаті отримали окупацію, розруху на окупованих територіях, масовий виїзд прогресивного населення, бізнесу, молоді, вбивства проукраїнських активістів, занепад, тотальну цензуру. Я вдячний Одесі за те, що  вона з мене – жорсткого, суворого, серйозного донеччанина зробила щасливу людину, яка зараз на вайбі щоб не трапилось.

Але що мені одразу впало в око і не дає дотепер спокою – одесити не хочуть змін не усвідомлюючи не те що їх нагальність, а життєву необхідність. Пам’ятники радянської епохи, російська мова в публічному просторі, голова Одеси, депутати міської ради, працівників судів розмовляють російською – в Одесі це норм. Сьогодні на мітингу щодо пам’ятника Пушкіну Труханов російським матом каже що «Одесса – єто не русский город, и у нас своя история». При цьому не каже що Одеса - це українське місто, виокремлюючи Одесу в якусь свою історію, окрему від історії України. Адже тільки в Одесі таке лояльне ставлення до російської мови та радянської спадщини. В побуті я, нажаль, досі російськомовний, але в публічному просторі для мене це вже табу. В телефоні та ком’ютері на клавіатурі немає російської розкладки. Слідкую за багатьма одеськими журналістами, блогерами, які публічно розмовляють російською. Благаю, переходьте на українську, люди вас зрозуміють і до вас потягнуться, бо ви формуєте погляди.

Якби не 2022-й – грець з тим Пушкіним і іншими класиками, на яких ми росли. Але зараз потрібно позбавитись усього, що російська пропаганда використовує проти українців. Чобіт російського солдата буде там, де є російськомовне населення і пам’ятники радянської епохи. Ті, хто знає що таке російська окупація, ніколи не буде топити за збереження якогось пам’ятника. Одесити, спасіть свої життя, свою свободу, свою незалежність, свою гідність. Ні пам’ятнику Пушкіну! Ні російській пропаганді!

                                                                                                                                                                                                   Денис Матвійчук