Питання відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок із працівником при звільненні традиційно є одним з найбільш поширених трудових спорів.
Саме тому постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 стала знаковою: вона не лише підтвердила раніше сформовані підходи, а й уточнила застосування нової редакції статті 117 КЗпП України до триваючих правовідносин.
- Право на своєчасний розрахунок та його правова природа
Відповідно до ст. 116 КЗпП України роботодавець зобов'язаний провести з працівником повний розрахунок у день звільнення. Невиконання цього обов’язку тягне спеціальну відповідальність — виплату середнього заробітку за весь час затримки (ст. 117 КЗпП України).
Велика Палата черговий раз підтвердила, що середній заробіток за час затримки розрахунку є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не заробітною платою чи компенсаційною виплатою. Його мета — відшкодувати працівнику втрати, яких він зазнав через несвоєчасне отримання належних виплат.
- Триваюче правопорушення та застосування нової редакції статті 117 КЗпП
Законом № 2352-ІХ з 19 липня 2022 року статтю 117 КЗпП було змінено: розмір середнього заробітку обмежений шістьма місяцями.
Постала проблема: чи застосовується нова редакція норми до затримки розрахунку, якщо порушення почалося до набрання чинності законом, але не було припинене?
Велика Палата дала відповідь:
➡ Якщо на момент набрання чинності Законом № 2352-ІХ повний розрахунок ще не проведено, правовідносини є триваючими, а тому:
- за період до 18 липня 2022 року середній заробіток нараховується без обмеження строку;
- з 19 липня 2022 року — не більше ніж за 6 місяців.
Тобто, якщо працівника звільнено з роботи 02 серпня 2021 року, проте повного розрахунку станом на день набрання чинності Законом № 2352-ІХ із ним не проведено, то суми, передбачені статтею 117 КЗпП України, йому слід нараховувати в такому порядку: з 03 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року (6 місяців, відлік яких починається з дня набрання Законом № 2352-ІХ чинності) або до дня остаточного розрахунку, якщо він здійснений раніше спливу наведених шести місяців.
- Строк звернення до суду: ключове значення фактичного розрахунку
Стаття 233 КЗпП встановлює тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку.
Велика Палата наголосила:
➡ Перебіг строку починається з дня, коли працівник дізнався про фактичне проведення остаточного розрахунку.
У постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15 зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».
У Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
- Касаційний цивільний суд просив відступити від позиції КАС ВС (постанова від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22), проте Велика Палата не знайшла для цього підстав. Навпаки, вона підтвердила:
- єдність підходу до періодизації нарахувань за статтею 117 КЗпП;
- необхідність врахування триваючого характеру порушення;
- застосування нової редакції статті 117 КЗпП до періоду після 19.07.2022.
Адвокат Наталія Матвійчук
