За офіційною інформацією Чернігівського окружного адміністративного суду, у період із 19 грудня 2024 року до 25 серпня 2026 року суд розглянув 4318 заяв і клопотань у порядку виконання судових рішень, із них:
- 35 — у 2024 році;
- 2204 — у 2025 році;
- 2079 — у 2026 році.
Водночас упродовж 2025 року суд постановив лише три ухвали про накладення штрафів у межах судового контролю за виконанням рішень — у справах:
- №620/3254/22;
- №620/10506/23;
- №620/12455/24.
Справа №620/3254/22: штраф після років формального виконання
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3254/22 набрало законної сили ще 28 листопада 2022 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області мало надати позивачу належну відповідь із відповідними розрахунками.
Надалі розпочалася тривала процедура судового контролю. Пенсійний фонд неодноразово подавав звіти, які суд першої інстанції приймав, однак апеляційний суд скасовував такі ухвали та констатував неповне виконання рішення.
Ухвалою від 26 березня 2025 року Чернігівський ОАС:
- відмовив у прийнятті чергового звіту;
- встановив новий строк виконання;
- наклав на начальника ГУ ПФУ штраф у розмірі 60 560 грн.
Половина штрафу — 30 280 грн — мала бути стягнута на користь позивача, друга половина — до Державного бюджету України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року штраф залишено без змін. Апеляційний суд наголосив, що обов’язковість судового рішення означає його своєчасне, належне та повне виконання, а формальне подання звіту не може замінити фактичне виконання.
Повний текст постанови:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128980431
Однак, за офіційною інформацією Чернігівського ОАС станом на 1 вересня 2026 року, стягнення бюджетної половини штрафу в цій справі не підтверджено.
Таким чином, навіть штраф, законність якого перевірена апеляційним судом, понад рік не забезпечив надходження коштів до державного бюджету.
Справа №620/10506/23
У справі №620/10506/23 суд зобов’язав ГУ ПФУ в Чернігівській області перерахувати військову пенсію позивача з 1 лютого 2021 року на підставі оновленої довідки та виходячи із 74 % грошового забезпечення.
Проте Пенсійний фонд провів перерахунок із суми грошового забезпечення 17 058,60 грн, тоді як належна сума, визначена відповідною довідкою, становила 21 985,65 грн.
Ухвалою від 16 жовтня 2025 року суд:
- відмовив у прийнятті звіту;
- наклав на начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області штраф 60 560 грн;
- стягнув 30 280 грн на користь позивача;
- стягнув 30 280 грн до державного бюджету;
- встановив новий строк для належного виконання рішення.
Ухвала про накладення штрафу:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131047716
Саме ця справа є єдиною, щодо якої Чернігівський ОАС офіційно підтвердив фактичне виконання стягнення на користь державного бюджету.
Справа №620/12455/24: рішення виконали після штрафу, але що сталося зі штрафом?
У справі №620/12455/24 Департамент з питань виконання кримінальних покарань мав підготувати та направити довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня 2021 року та 1 січня 2023 року.
Департамент не забезпечив належногого виконання у встановлені строки, не подав прийнятного звіту та не виконав вимоги суду щодо надання відомостей про керівника.
Ухвалою від 13 червня 2025 року на керівника Департаменту накладено штраф 60 560 грн, із яких:
- 30 280 грн мали бути стягнуті на користь позивача;
- 30 280 грн — до державного бюджету.
Після застосування штрафу Департамент досить швидко активізувався: вже 17 червня 2025 року подав новий звіт із необхідними довідками, а 19 червня 2025 року суд прийняв звіт і визнав основне рішення виконаним.
Ухвала про прийняття звіту:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128257344
Ця справа наочно підтверджує дієвість персональної фінансової відповідальності. Те, що не виконувалося протягом установлених судом строків, було зроблено за декілька днів після накладення штрафу.
Але виконання основного рішення не означає автоматичного припинення обов’язку сплатити вже накладений штраф. Санкція застосована за порушення строків та невиконання попередніх вимог суду. Для її скасування або зменшення необхідне окреме судове рішення.
Станом на 1 вересня 2026 року Чернігівський ОАС не підтвердив фактичне стягнення бюджетної частини цього штрафу.
Хто повинен забезпечувати стягнення?
У частині стягнення штрафу до державного бюджету стягувачем визначається Державна судова адміністрація України. Отже, саме ДСА України повинна отримати виконавчий документ, своєчасно пред’явити його до примусового виконання та контролювати перебіг виконавчого провадження.
Тому відсутність надходження коштів породжує низку питань:
- чи отримала ДСА України відповідні ухвали як виконавчі документи;
- чи були вони пред’явлені органам державної виконавчої служби;
- чи відкрито виконавчі провадження;
- чи містили документи всі необхідні відомості про боржників;
- чи поверталися вони без прийняття до виконання;
- чи не пропущені строки пред’явлення;
- чи оскаржувала ДСА України бездіяльність державних виконавців;
- хто персонально відповідав за супроводження виконання.
Без відповідей на ці питання неможливо визначити, на якому саме етапі зупинилося стягнення: у суді, в ДСА України чи в органах державної виконавчої служби.
Показова статистика, але тривожний результат
Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув 4318 заяв і клопотань у порядку виконання судових рішень, але за 2025 рік застосував лише три штрафи. Це вже свідчить про надзвичайну винятковість персональної відповідальності.
Ще більш показовою є доля накладених санкцій: із трьох бюджетних стягнень виконано лише одне.
Таким чином, проблема судового контролю має щонайменше два рівні:
- суди вкрай рідко застосовують штрафи до керівників органів влади;
- навіть накладені та залишені в силі штрафи не завжди реально стягуються.
Наталія Матвійчук, адвокат
