Що таке банкрутство
Банкрутство фізичних осіб в Україні запрацювало повноцінно з моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства в 2019 році.
Мета банкрутства - надання можливостей фізичним особам, фізичним особам - підприємцям звільнитися від боргів за допомогою судових процедур:
- реструктуризація боргів боржника;
- погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника – перший обов’язковий етап, на якому боржник має право змінити спосіб та порядок сплати боргів з урахуванням своїх фінансових можливостей та може отримати прощення боргів у повному обсязі або частково.
Якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
В процедурі погашення боргів проводиться інвентаризація майна боржника, визначається його вартість та здійснюється його продаж для задоволення вимог кредиторів.
Отже інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна шляхом створення для боржника - фізичної особи найбільш сприятливих умов для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Плюси банкрутства
- Звільнення від боргів або більш лояльні умови для їх погашення
- Повернення до активної легальної праці
- Зупиняються фінансові втрати: припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника
- Зупиняються виконавчі дії щодо примусового стягнення майна боржника
- Збереження єдиного житла сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів)
- Знімаються арешти з майна
- Психологічний комфорт, позбавлення тиску з боку колекторів та кредиторів
- Вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
1) зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань боржника.
Мораторій не поширюється на:
1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
2) виплату та стягнення аліментів;
3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;
4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Які борги підлягають списанню
Борги перед банками та іншими фінансовими організаціями - кредити, позики; штрафи; податкова заборгованість; заборгованість по оплаті комунальних послуг; заборгованість по договорам цивільно-правового характеру.
Не списуються борги боржника:
- щодо сплати аліментів
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи
- щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Мінуси банкрутства
- Тривала судова процедура
- Фінансові витрати, пов’язані з процедурою, лягають на плечі боржника
- Протягом 5 років не маєте права знову звертатися до суду з заявою про неплатоспроможність
- Протягом 5 років після визнання банкрутом фізична особа повинна письмово інформувати сторони про свої попередні борги під час укладення нових договорів
- Репутаційні втрати - протягом 3 років після визнання банкрутом особа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію
Підстави звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність:
1) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності – обставини, які свідчать, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов’язання у строк, передбачений для їх виконання.
Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави.
Ініціатором справи про банкрутство фізичної особи є виключно сама фізична особа – боржник.
Які документи потрібні
Основою успішного відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи є правильно складена заява про відкриття провадження.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв’язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);
3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;
4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
15) план реструктуризації боргів.
План реструктуризації боргів
Разом із заявою боржник зобов’язаний подати проект плану реструктуризації боргів.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:
1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні;
8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов’язкових періодичних зобов’язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:
1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
2) зміну способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
4) виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п’ять років.
У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.
Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права:
1) здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об’єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;
3) виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб.
Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов’язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припиняються повноваження керуючого реструктуризацією, крім випадків, якщо:
1) планом реструктуризації боргів передбачено подальшу участь керуючого реструктуризацією у виконанні такого плану, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди;
2) планом реструктуризації боргів передбачено продаж майна боржника. У такому разі керуючий реструктуризацією продовжує виконувати свої повноваження до завершення продажу майна боржника, розподілу отриманих від реалізації майна коштів, затвердження звіту про такий розподіл зборами кредиторів та подання такого звіту до суду.
З дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов’язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень:
1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів;
2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Декларація про майновий стан
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім’ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
До членів сім`ї боржника за тлумачення Верховного Суду в обов`язковому порядку відносяться його діти (у тому числі повнолітні), батьки та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.
В Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви заявником додаються докази самостійного звернення до членів сім`ї та державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову членів сім`ї та державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявнику для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Якщо вам не надають інформацію, щоб вказати її у декларації, вам потрібно:
- перевірити, чи є ця інформація у відкритих джерелах (реєстрах, порталах, документах або на інших ресурсах). Перелік реєстрів, які можуть вам допомогти у пошуках інформації для декларування, можна знайти за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/de-shukaty-informatsiyu-yaku-potribno-vkazaty-u-deklaratsiyi/;
- якщо інформація, якою з вами не ділиться член вашої сім'ї, відсутня у відкритих джерелах, оберіть позначку «Член сім’ї не надав інформацію».
У будь-якому разі вам все ж потрібно вказати у декларації інформацію, яка вам відома про члена сім'ї.
Наприклад, якщо ви знаєте, що ваша кохана людина займається підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, вам потрібно:
1) вказати у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, що член сім’ї отримав дохід;
2) вказати відомості про члена сім’ї як джерело доходу, обравши вид доходу – «Дохід від зайняття підприємницькою діяльністю» чи «Дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю».
3) і лише потім, якщо вам не відомий розмір доходу, у відповідному полі обрати позначку «Член сім’ї не надав інформацію».
У яких ситуаціях не можна обирати позначку «Член сім'ї не надав інформацію»?
- Якщо член вашої сім'ї є декларантом та вже подав декларацію чи повідомлення про суттєві зміни у майновому стані за такий же період;
- Якщо у нотаріально посвідченій заяві декларанта про надання згоди на укладення членом подружжя договору зазначена інформація про цей об’єкт (вартість, характеристики тощо) або ж декларант ознайомлений з умовами такого договору. У такому випадку це означає, що декларант знав про наявність об’єкта нерухомості та його вартість.
Докази
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Разом з тим, боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Отже, для встановлення обставин для відкриття справи:
- при прострочених кредитних зобов’язаннях - дослідженню підлягають: перелік осіб, перед якими у боржника наявні прострочені грошові зобов`язання; підстави виникнення зобов`язання (договори, заяви, листи тощо); розмір щомісячного платежу за кожним таким зобов`язанням та строк його сплати (договори, додатки до договорів тощо); дата останнього платежу, здійсненого заявником та/або дата прострочення зобов`язання (банківські виписки, квитанції, платіжні доручення тощо);
- при майбутній загрозі неплатоспроможності - дослідженню підлягають: конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк.
Стандарт добросовісності боржника
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює щодо боржника — фізичної особи спеціальні вимоги до його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами щодо погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії із судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов’язків.
Основні випадки, у яких суди доходять висновку, що поведінка боржника не відповідає стандартам добросовісності:
- надання неповної або недостовірної інформації у декларації про майновий стан;
- неподання боржником виправлених декларацій протягом семи днів з моменту отримання звіту керуючого реструктуризацією за результатом відповідної перевірки;
- незазначення боржником усіх членів сім’ї у деклараціях;
- необґрунтований проєкт плану реструктуризації;
- відсутність ознак неплатоспроможності (розмір доходів, майна боржника протягом звітного періоду був достатнім для погашення заборгованості);
- спроби позбутися або приховати майно. Приховати будь-які правочини з нерухомістю за останні 3 роки не вдасться з урахуванням обов’язкової перевірки декларації керуючим реструктуризацією та судом.
Викладені вище обставин є підставою для закриття судом провадження у справі. Наслідком є неможливість відкриття провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Вартість процедури банкрутства
Вартість складається з декількох статей витрат
Перший етап – досудова підготовка.
Витрати на юридичні послуги з надання правової допомоги у збиранні необхідних для звернення до суду документів, підготовки та подачі заяви до суду. Зазвичай вартість юридичних послуг на цьому етапі складає 20 тисяч гривень.
Другий етап – звернення до суду.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство.
До заяви про відкриття справи боржник повинен додати квитанцію про авансування на депозитний рахунок суду встановлений законом розмір винагороди арбітражного керуючого за три місяці виконання повноважень (п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання повноважень). Станом на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн. Отже сума авансування винагороди арбітражного керуючого складає 45 420 грн.
Законодавством не заборонено боржнику укласти угоду з арбітражним керуючим про відстрочення оплати наприклад, до реалізації майна боржника, та подати до суду її разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Третій етап – оплата послуг арбітражного керуючого після спливу тримісячного строку
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, що складає 15 140 грн.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, що складає 9 084 грн.
