Судове рішення має відновлювати порушене право. Коли орган влади його не виконує, судовий контроль покликаний забезпечити перехід від обов’язкового припису до реального результату. Один із його інструментів — особистий штраф керівнику суб’єкта владних повноважень.

Але наскільки часто цей інструмент застосовують і що відбувається після постановлення ухвали? Відповіді Дніпропетровського окружного адміністративного суду на мої інформаційні запити дозволяють оцінити окремі ланки цього механізму. 

Статистика після законодавчих змін

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон № 4094-IX від 21 листопада 2024 року, який удосконалив положення про судовий контроль за виконанням судових рішень.

У відповіді від 11.09.2026 № 03/59296/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд навів два блоки статистики. Їх необхідно розглядати окремо: вони мають різні показники та різні кінцеві дати.

Перший блок стосується надходження заяв:
• 19–31 грудня 2024 року: надійшло 20 заяв; задоволено повністю або частково 10; штрафів — 0.
• 2025 рік: надійшло 1059 заяв; задоволено повністю або частково 590; накладено 16 штрафів на 1 459 020 грн.
• 1 січня — 14 серпня 2026 року: надійшло 1260 заяв; задоволено повністю або частково 635; накладено 4 штрафи на 199 680 грн.

Другий блок стосується розглянутих заяв:
• 19–31 грудня 2024 року: розглянуто 9 заяв; задоволено повністю або частково 3; штрафів — 0.
• 2025 рік: розглянуто 1012 заяв; задоволено повністю або частково 558; накладено 17 штрафів на 1 513 580 грн.
• 1 січня — 17 серпня 2026 року: розглянуто 1102 заяви; задоволено повністю або частково 694; накладено 5 штрафів на 266 240 грн.

За другим блоком сумарно розглянуто 2123 заяви, задоволено повністю або частково 1255, накладено 22 штрафи на 1 779 820 грн.

Ці цифри свідчать про невелику частоту застосування штрафів порівняно із загальним обсягом розглянутих заяв. Однак вони не означають, що у решті випадків суд мав накласти штраф і безпідставно цього не зробив.

Заява про встановлення контролю, обов’язок подати звіт і вирішення питання про штраф — різні процесуальні етапи. Для оцінки правомірності ненакладення штрафу потрібно знати, чи сплив строк звіту, чи був він поданий, які причини затримки навів відповідач та як суд оцінив ці обставини.

Частини третя та десята статті 382-3 КАС України передбачають накладення штрафу, зокрема, у разі відмови у прийнятті звіту та у разі неподання або несвоєчасного подання звіту за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання.

Суд повідомив також, що інформація про виконання ухвал щодо штрафів не відображена в автоматизованій системі документообігу суду. Таким чином, надані судом дані показують застосування санкцій, але не дозволяють встановити їх фактичне стягнення.

22 штрафи на майже 1,78 млн грн — помітний обсяг персональних санкцій. Але їх сума ще не є доказом ефективного судового контролю. Вирішальне питання — чи виконано ухвали та чи отримала людина те, що їй присуджено. Наявні відповіді показують, що цей результат потрібно зробити простежуваним. Судовий контроль досягає мети тоді, коли завершується реальним відновленням права.

Наталія Матвійчук, адвокат