Судовий штраф має реальні наслідки лише тоді, коли ухвала доходить до виконання, а результат стягнення можна перевірити. Відповідь Державної судової адміністрації України від 1 жовтня 2026 року на мій інформаційний запит показує: між постановленням ухвали, її направленням виконавцю та підтвердженням надходження коштів залишаються прогалини. Це ставить питання про дієвість обліку та взаємодії суду, ДСА, її територіальних управлінь і органів виконання.

Що стало приводом для запиту

24 вересня 2026 року я звернулася до ДСА України із запитом щодо виконання ухвал про накладення штрафів в одинадцяти справах Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Як зазначено в запиті, суд раніше надав перелік відповідних справ, але повідомив, що відомості про виконання ухвал не відображаються в його автоматизованій системі документообігу.

Питання були конкретними: чи пред’явлено ухвали до примусового виконання, який стан їх виконання та які фактичні й правові причини непред’явлення документів, якщо цього не зроблено.

ДСА надала відповідь із відомостями станом на 28 вересня 2026 року. Документ містить повідомлення про направлення окремих ухвал, відсутність інших документів та один ідентифікований платіж. Водночас повного результату виконання кожної ухвали з нього встановити неможливо.

Направлення ухвали ще не підтверджує стягнення

У справі № 160/244/24 ДСА повідомила про направлення до Соборного відділу ДВС у місті Дніпрі ухвали від 1 грудня 2025 року щодо стягнення 3 028 грн з голови комісії з припинення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Інформація про виконання станом на 28 вересня 2026 року була відсутня.

У справі № 160/304/24 відповідь охоплює п’ять ухвал. Ухвалу від 18 липня 2025 року про стягнення з командира військової частини 30 280 грн до бюджету направлено до Краматорського відділу ДВС. Ще чотири ухвали — від 11 вересня, 4 листопада, 30 грудня 2025 року та 9 квітня 2026 року — надіслано до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області. Інформації про їх виконання ДСА не мала.

Також повідомлено про направлення до органів ДВС ухвал у справах № 160/31647/24 і № 160/16012/21 щодо стягнення по 33 280 грн відповідно з начальника установи виконання покарань та керівника обласного управління Пенсійного фонду. Результат виконання цих ухвал у відповіді теж не підтверджено.

Шість справ без документів у центральному апараті ДСА

За відомостями електронного журналу ДСА, виконавчі документи у справах № 160/6087/25, № 160/31046/24, № 160/15159/24, № 160/6640/25, № 160/7734/25 та № 160/15396/25 до ДСА України не надходили.

У справі № 160/29830/24 ДСА звернулася до суду щодо приведення ухвали від 1 грудня 2025 року у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 28 вересня 2026 року повторно ухвала не надходила.

Один підтверджений платіж та проблема його обліку

ДСА повідомила про зарахування 20 липня 2026 року 30 280 грн із призначенням платежу, що містить посилання на справу № 160/31046/24. Водночас виконавчий документ у цій справі до центрального апарату, за його даними, не надходив.

ДСА також застерігає, що без номера справи чи інших ідентифікуючих даних платіж неможливо ідентифікувати під час пошуку. Звідси випливає потреба в узгоджених правилах заповнення платіжних реквізитів та звірки надходжень. Інакше навіть сплачений штраф може залишатися непідтвердженим у відомостях про виконання конкретної ухвали.

Хто має відстежувати результат

Абзац третій частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначає ДСА України стягувачем за рішеннями про стягнення судового збору та накладення штрафу як засобу процесуального примусу. Статус стягувача передбачає можливість отримувати інформацію про перебіг виконання та користуватися відповідними процесуальними правами.

У відповіді ДСА посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106, інформаційне співробітництво з Казначейством та Порядок опрацювання виконавчих документів, затверджений її наказом від 19 березня 2020 року № 129. За викладеним у листі механізмом інтереси стягувача представляють територіальні управління, а довіреності допускають передоручення керівникам і заступникам керівників апаратів судів.

Це пояснює розподіл повноважень, але залишає практичне питання: де зосереджено актуальні відомості про результат виконання кожної ухвали? Наявність кількох уповноважених учасників потребує чіткого обміну даними, щоб документ не втрачався між його оформленням, передачею та стягненням.

Відповідь ДСА не доводить несплати всіх зазначених штрафів або протиправної бездіяльності всіх залучених органів. Вона підтверджує інше: на рівні наданого листа немає повної простежуваності виконання ухвал. Для усунення цієї прогалини потрібні дані про отримання і передачу кожного документа, відкриття провадження, фактичне стягнення та його завершення.

Судовий штраф має бути санкцією з установленим результатом. Його дієвість неможливо оцінити лише за кількістю постановлених ухвал або відправлених листів.

Наталія Матвійчук, адвокат