Історія зі зміною територіальної підсудності Донецького окружного адміністративного суду дедалі більше нагадує приклад того, як кожен державний орган формально діє в межах своїх повноважень, але за кінцевий результат не відповідає ніхто.
29 квітня 2026 року Голова Верховного Суду звернувся до Вищої ради правосуддя з поданням про зміну територіальної підсудності справ, зокрема Донецького ОАС. 13 травня подання було уточнено.
21 травня 2026 року ВРП прийняла рішення № 960/0/15-26, відповідно до якого з 1 червня справи Донецького ОАС мали передаватися до Харківського окружного адміністративного суду.
Формально — механізм забезпечення безперервності правосуддя.
На практиці все виявилося складніше.
Справи передали. Але не зовсім
Як випливає з офіційної відповіді Харківського ОАС, передані справи мають реєструватися в автоматизованій системі як нові надходження та проходити новий автоматизований розподіл.
Навіть судді Донецького ОАС, відряджені до Харківського суду, не можуть автоматично продовжити розгляд справ, які раніше перебували в їхньому провадженні.
До цього додалися технічні проблеми.
Харківський ОАС повідомив про проблеми із синхронізацією локальної бази «Діловодство спеціалізованого суду» та підсистеми «Електронний суд». Пакети обміну щодо переданих справ можуть не відображатися в базі Харківського суду, що унеможливлює їх оперативну реєстрацію та автоматизований розподіл.
У результаті після зміни підсудності минуло понад два місяці, однак частина справ фактично зависла між двома судами.
Особливої гостроти ситуації додає те, що проблеми виникають не лише з розглядом справ, а й із видачею виконавчих документів у вже завершених провадженнях.
Суд, який був цілком працездатним
Станом на кінець травня 2026 року в Донецькому окружному адміністративному суді фактично перебували на посадах 37 суддів, з яких 34 здійснювали правосуддя.
Тобто мова не йшла про суд, у якому фізично не залишилося суддів.
Після зміни підсудності частину цих же суддів почали відряджати до інших адміністративних судів, у тому числі до Харківського ОАС.
Виникла доволі своєрідна організаційна модель: суд припинив здійснювати правосуддя, а його суддів почали переводити в інші суди, щоб вони могли продовжувати здійснювати правосуддя.
При цьому їхні старі справи автоматично за ними не передаються.
ВРП: скасувати не можемо, але відновити можна
У відповідь на звернення щодо ситуації Вища рада правосуддя листом від 14.08.2026 № 16911/0/9-26 повідомила, що законодавством не передбачено скасування ВРП власних рішень.
Отже, рішення прийняте, наслідки виникли, але повернутися до попереднього стану шляхом його скасування ВРП не може.
Відповідно до пункту 29.1 Регламенту ВРП питання про відновлення роботи суду, територіальна підсудність справ якого була змінена, розглядається ВРП на підставі подання Голови Верховного Суду.
Тобто механізм існує.
Більше того, ВРП прямо зазначила, що в разі надходження такого подання щодо Донецького ОАС вона його розгляне.
А відновити роботу Донецького ОАС можна лише після нового подання Голови Верховного Суду.
Питання тепер до Голови Верховного Суду
Якщо обраний механізм не забезпечив належної безперервності правосуддя, хто і коли має визнати це та виправити ситуацію?
Адже для учасника судового процесу не має принципового значення, між якими саме органами розподілена компетенція.
Йому потрібен суд, який розглядає справу, та виконавчий документ за рішенням, яке вже ухвалено.
Наталія Матвійчук, адвокат
