07 серпня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №580/685/26 за позовом військовослужбовця до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Спір стосувався, зокрема, права військовослужбовця на подальше отримання так званої індексації-різниці, право на яку виникло у березні 2018 року.

Апеляційний суд сформулював принципово важливий висновок: збільшення загального розміру грошового забезпечення військовослужбовця саме по собі не припиняє право на індексацію-різницю.

Для припинення її виплати повинно відбутися саме нормативне підвищення тарифної ставки (посадового окладу) у розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з вимогами, серед іншого:

• визнати протиправною бездіяльність обласного ТЦК та СП щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 10.06.2022 із застосуванням щомісячної індексації-різниці;
• зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю;
• нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати відповідних сум.

Позивач обґрунтовував, що у березні 2018 року в нього виникло право на індексацію-різницю у розмірі 4 463,15 грн на місяць, яка повинна була виплачуватися до наступного підвищення тарифних ставок або посадових окладів.

Суд першої інстанції дійшов іншого висновку. Він виходив із того, що у 2022 році грошове забезпечення позивача збільшилося, а тому право на подальшу виплату індексації-різниці припинилося.

Шостий апеляційний адміністративний суд із таким підходом не погодився.

Підвищення грошового забезпечення і підвищення посадового окладу — не одне й те саме

Центральним висновком постанови стало розмежування двох юридично різних понять:

збільшення загального розміру грошового забезпечення

та

підвищення тарифної ставки (посадового окладу).

Суд зазначив, що пункт 5 Порядку №1078 пов'язує зміну механізму індексації саме з підвищенням тарифної ставки або посадового окладу.

Тому збільшення премії, надбавки, винагороди, додаткової виплати або іншої складової грошового забезпечення саме по собі не може вважатися юридичним фактом, який припиняє виплату індексації-різниці.

Саме ці поняття, на думку апеляційного суду, помилково ототожнив суд першої інстанції.

Апеляційний суд звернув увагу, що перша інстанція фактично обмежилася констатацією збільшення загального розміру грошового забезпечення, але не встановила:

на підставі якого нормативно-правового акта було змінено посадовий оклад;

який саме посадовий оклад був змінений;

коли відбулося відповідне підвищення;

у якому розмірі воно відбулося.

За відсутності таких обставин висновок про припинення права на індексацію-різницю був передчасним.

Що таке індексація-різниця

Суд окремо наголосив на правовій природі цієї виплати.

Відповідно до абзаців 3, 4 та 6 пункту 5 Порядку №1078 у місяці підвищення тарифних ставок необхідно порівняти:

суму підвищення доходу

та

суму можливої індексації.

Якщо підвищення доходу є меншим від суми можливої індексації, особі визначається індексація-різниця.

Така сума виплачується щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Апеляційний суд підкреслив, що індексація-різниця не є факультативною соціальною виплатою, яка може виплачуватися на розсуд роботодавця. Це обов'язкова складова законодавчого механізму індексації доходів.

Апеляційний суд підтримав і похідну вимогу щодо компенсації втрати частини доходів.

Логіка суду проста: якщо індексація-різниця повинна була виплачуватися своєчасно, але не виплачувалася, виникла заборгованість за доходом, який має систематичний характер.

Відповідно виникають правові підстави для застосування Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Тому помилковим був не лише висновок першої інстанції щодо самої індексації-різниці, а й відмова у компенсації втрати частини доходів.

Апеляція скасувала рішення першої інстанції у спірній частині

За результатами перегляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд визнав доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції хоча й установив фактичні обставини, але неправильно визначив їх правові наслідки та неправильно застосував норми матеріального права.

У зв'язку з цим рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у частині відмови щодо індексації-різниці та компенсації втрати частини доходів було скасовано з ухваленням нового рішення у відповідній частині.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2026 у справі №580/685/26 є ще одним підтвердженням того, що держава не може припиняти виплату індексації-різниці шляхом довільного трактування будь-якого збільшення грошового забезпечення як «підвищення доходу».

Порядок №1078 встановлює чіткий юридичний критерій — підвищення тарифної ставки (посадового окладу).

Премія, надбавка, винагорода чи інша додаткова складова грошового забезпечення таким підвищенням не є.

Тому якщо право військовослужбовця на індексацію-різницю виникло у березні 2018 року, а суб'єкт владних повноважень не довів наступного нормативного підвищення посадового окладу, виплата такої індексації повинна продовжуватися.

Водночас у цій справі залишається окреме дискусійне питання щодо визначення судом конкретного розміру індексації-різниці — 4 463,15 грн на місяць, оскільки розрахунок позивача відповідачем не був спростований. Саме цей аспект може мати значення для подальшого касаційного перегляду справи.

                                                                                                              Наталія Матвійчук, адвокат