Представник Петра Порошенка Ілля Новіков уточнив, що секретаріат суду не вказав їм причину і термін перенесення засідання. "Інформація, яку ми отримали, може означати різні речі: що суддя захворіла і вже на наступному тижні може відбутися засідання, а може означати і те, що суддя вибула і нам доведеться перезапускати цей процес, що триває з квітня 2025 року", — сказав Новіков.

"Але це, звісно, не означає, що ніякої події не відбулося. Зрив судового засідання — це подія не лише важлива, а й симптоматична. Вона свідчить, що правосуддя хворе, але все ж ще не мертве. Більш сумні висновки можна було б зробити, якби все йшло за планом Банкової. Тоді б усі судді залишались би здоровенькими, і ми почули би про їхнє бадьоре рішення: позов п’ятого президента проти шостого відхилити".

"У нас війна, а люди виводять гроші, мільярди гривень. Це протягом всієї війни — це почалось з 2014-2015 років. Виведення грошей, торгівля з сепаратистами вугіллям. Я просто здивований, що раніше фінмоніторинг нічого нам не показував. Я цього не бачив, а як було до мене — складно сказати. Зараз Служба безпеки та фінмоніторинг показують про мільярди. І всі ці люди: Медведчук та Порошенко — вони партнери в цьому кейсі", — заявив Володимир Зеленський, відповідаючи на прохання журналістів прокоментувати санкції проти Порошенка.

"Але коли це буде оприлюднено, я думаю, люди будуть в шоці, як в час війни використовуються фонди начебто на підтримку військових, а миють гроші і передають своїм, учасникам своєї партії… Йдеться про мільярди", — сказав Зеленський.

27 квітня 2026 ухвалою Касаційного адміністративного суду справу №990/80/25 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 30.06.2026 о 15:00.

Щодо цієї ухвали суддя Смокович М. І. виклав Окрему думку.

З Окремої думки слідує, що на останньому судовому засіданні у цій справі, що відбулося 06 березня 2026 року, коли Суд завершив це засідання тим, що постановив - більшістю від складу суду, що розглядає справу - [«протокольну»] ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви перед ухваленням судового рішення - до 03 квітня 2026 року 10:00 год.

Проте, станом на зазначену дату (03 квітня 2026 року) не було складу суду, тобто повного складу колегії суддів, що її визначено для розгляду цієї справи, у зв`язку із відпусткою одного із її членів.

В Окремій думці йдеться про те, що постановлення на підставі частини першої статті 241 КАС України ухвали про призначення справи до розгляду після оголошення перерви у судовому засіданні («перед ухваленням судового рішення») спричиняє нерозуміння (невизначеність) юридичних наслідків оголошення перерви (у судовому засіданні 06 березня 2026 року) для «призначеного» засідання. Інакше кажучи, немає нормативної основи, що уможливила би трактувати призначення судового засідання (як-от згідно з ухвалою від 27 квітня 2026 року) як продовження провадження у справі зі стадії, на якій було оголошено перерву. Суддя не виключає, що постановлення ухвали від 27 квітня 2026 року може бути умовою для відновлення розгляду цієї справи.

Суддя нагадує, що приписи частини першої статті 241 КАС України не передбачають такого процедурного питання / дії на стадії розгляду справи (головно після дослідження доказів і заслуховування пояснень учасників справи) як призначення справи до розгляду, надто незмінним складом суду, як і загалом постановлення з цього приводу ухвали окремим документом.

Суддя звертає прискіпливу увагу на це питання тому що, на його думку, той факт, що в справі не відбулося судове засідання через те, що у визначений період часу не було складу суду, не є підставою для призначення справи [заново] до розгляду надто у ситуації, коли останнє оголошення перерви у цій справі (йдеться про судове засідання 06 березня 2026 року) суд пояснив як процесуальну дію перед ухваленням судового рішення.

Суддя вважає, що постановлення цієї ухвали, окрім того, що не узгоджується з визначеним порядком судового процесу, дозволяє довільно або, принаймні, непрогнозовано сприймати юридичні наслідки цього судового рішення для провадження у цій справі, головно в аспекті дотримання приписів процесуального закону, що визначають стадію ухвалення судового рішення і таємницю його [судового рішення] ухвалення.

Джерело