Мене позбавлено права на здійснення професії приватного виконавця. В професію я прийшла з адвокатури, в Державній виконавчій службі не працювала, на відміну від більшості моїх колишніх колег.

Лишили професії за те, що намагалась змінити ситуацію в судовій системі по відношенню суддів до примусового виконання їх рішень.

Приватним виконавцям відома ситуація з суддями, які дуже часто безпідставно повертають подання або відмовляють у їх задоволенні. Доводиться витрачати час та кошти на апеляційне оскарження, а це аж ніяк не сприяє швидкому та ефективному виконанню.

Я вже не приватний виконавець, але результати від своєї праці досі отримую. Ось чергове неправомірне рішення суду першої інстанції, яким повернуто подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, скасоване апеляційним судом і справу направлено для продовження розгляду (справа № 2-3381/10).

Скільки часу на це знадобилось? А рішення залишається невиконаним з 2010 року. Але це не турбує суддю, який повертає подання виконавця. Саме про це я писала в своїх зверненнях до голів усіх судів. Хтось почув, когось обурило нахабство якогось виконавця. Обурило це голову Київського районного суду м. Одеси Сергія Чванкіна, який написав на мене скаргу в АПВУ, а АПВУ з радістю її задовольнила.

                                                                                                                                                            Наталія Матвійчук, колишній приватний виконавець