30 червня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив важливе рішення у справі № 420/9401/26, яким визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати внутрішньо переміщеним особам допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено рішенням про її призначення та законодавством.
Попри те, що Пенсійний фонд згодом здійснив доплату, суд дійшов принципового висновку: сам факт несвоєчасної та неповної щомісячної виплати вже є порушенням прав отримувача соціальної допомоги.
Обставини справи
Позивачка та члени її сім'ї є внутрішньо переміщеними особами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 12 листопада 2025 року їм було призначено допомогу на проживання у загальному розмірі 7000 грн щомісяця, а саме:
- 3000 грн — на дитину;
- 2000 грн — на позивачку;
- 2000 грн — на чоловіка.
Допомогу було призначено на шестимісячний строк з 1 листопада 2025 року.
У лютому 2026 року Пенсійний фонд виплатив належні 7000 грн.
Проте вже у березні 2026 року сім'я отримала лише 5000 грн, тобто на 2000 грн менше, ніж передбачалося рішенням про призначення допомоги.
Після звернення до суду Пенсійний фонд у квітні виплатив:
- 7000 грн за квітень;
- 2000 грн доплати за березень.
Таким чином, загальна виплата у квітні склала 9000 грн.
Саме ця обставина стала головним аргументом відповідача, який стверджував, що права позивача вже відновлені.
Правова проблема
У центрі спору перебувало принципове питання:
Чи може державний орган довільно зменшити щомісячну соціальну виплату, а потім виправдати це подальшою доплатою?
Фактично Пенсійний фонд займав позицію, що після проведення доплати спору вже не існує.
Суд із таким підходом не погодився.
Що зазначив суд
Суд звернув увагу, що:
- допомога на проживання ВПО є щомісячною соціальною виплатою;
- її розмір прямо визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332;
- рішення про призначення допомоги також визначило конкретний розмір щомісячної виплати.
Отже, у березні Пенсійний фонд був зобов'язаний виплатити саме 7000 грн.
Натомість жодного пояснення причин виплати лише 5000 грн відповідач суду не надав.
Суд окремо наголосив, що суб'єкт владних повноважень не навів жодного обґрунтування правомірності виплати допомоги у меншому розмірі та несвоєчасності її повної виплати.
Принциповий висновок суду
Найважливішою частиною рішення є висновок про те, що подальша доплата не робить правомірним первинне порушення.
Саме тому суд визнав протиправними дії Пенсійного фонду щодо нарахування і виплати у березні лише 5000 грн.
Водночас у частині вимог про повторне стягнення коштів за березень і квітень суд відмовив, оскільки до моменту ухвалення рішення Пенсійний фонд вже здійснив доплату, а тому матеріальне право позивача було фактично поновлено.
Попри часткове задоволення позову, це рішення має суттєве практичне значення.
- Суд підтвердив обов'язковість щомісячної виплати
Соціальна допомога не є умовною чи орієнтовною виплатою.
Якщо рішенням про її призначення визначено конкретний розмір, державний орган не може довільно виплачувати меншу суму навіть на один місяць.
- Несвоєчасна виплата також є порушенням
Суд фактично визнав, що право особи полягає не лише в отриманні грошей загалом, а й у їх своєчасному отриманні саме у відповідному місяці.
Цей підхід відповідає природі соціальних виплат, які призначаються для забезпечення поточних потреб особи.
- Державний орган повинен пояснювати свої рішення
Суд застосував положення частини другої статті 77 КАС України, відповідно до яких саме суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх дій.
Оскільки Пенсійний фонд не зміг пояснити, чому виплачено лише 5000 грн, суд визнав його дії незаконними.
- Подальше усунення порушення не скасовує факту його існування
Це один із найбільш цікавих висновків рішення.
Якби суд погодився з позицією відповідача, будь-який державний орган міг би:
- спочатку допустити незаконне зменшення виплати;
- після звернення особи до суду провести доплату;
- стверджувати, що спору більше немає.
Одеський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у такій логіці.
Чому це рішення важливе для інших ВПО
Останнім часом після передачі функцій призначення та виплати державних соціальних допомог до Пененсійного фонду України виникає дедалі більше спорів щодо:
- неповних виплат;
- затримок;
- технічних помилок;
- несвоєчасного перерахування коштів.
Це рішення демонструє, що навіть якщо згодом Пенсійний фонд виправить власну помилку, суд може окремо встановити факт протиправності його дій.
Подібний висновок має значення не лише для конкретного отримувача допомоги, а й для формування належних стандартів діяльності органів, що здійснюють соціальні виплати.
Висновок
Рішення у справі №420/9401/26 ще раз підтверджує важливий принцип адміністративного права: держава повинна не просто виплатити належні кошти, а зробити це у встановлений законом строк і в повному розмірі.
Для внутрішньо переміщених осіб своєчасність соціальної допомоги часто має критичне значення, адже саме ці кошти забезпечують базові потреби сім'ї. Тому навіть тимчасове безпідставне зменшення виплати є самостійним порушенням прав людини, незалежно від того, чи було воно усунуте в майбутньому.
Наталія Матвійчук, адвокат
