Продовжуючи аналіз практики накладення адміністративними судами України штрафів за невиконання судових рішень, варто звернути увагу на Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

На тлі статистики інших адміністративних судів отримані результати виглядають обнадійливо. Тут механізм судового контролю не залишається суто теоретичним: суд установлює конкретні строки для звіту, відмовляється приймати формальні пояснення органів влади, накладає персональні штрафи на керівників, а в окремих справах після застосування штрафу основні судові рішення реально виконуються.

Шість ухвал про штраф — дві вже виконані в бюджетній частині

В офіційній відповіді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2026 року зазначено, що штрафи в межах судового контролю були накладені у шести справах:

• №300/3656/21;
• №300/4611/22;
• №300/5392/23;
• №300/3042/25;
• №300/9245/24;
• №300/6485/25.

У двох справах — №300/3656/21 та №300/4611/22 — підтверджено сплату частини штрафу, яка підлягала стягненню до Державного бюджету України.

Якщо порівнювати ці показники з відповідями інших адміністративних судів, де ухвали про штраф узагалі не направлялися на виконання, поверталися без прийняття або роками не приносили бюджету жодної гривні, результат Івано-Франківського суду є значно кращим.

Причому важливий не лише фінансовий результат. Аналіз чотирьох інших справ свідчить, що в частині з них саме накладення штрафу змусило органи влади активізуватися і виконати основне судове рішення.

Справа №300/5392/23: штраф спрацював — рішення виконане

У справі №300/5392/23 відповідачем була військова частина.

Рішення суду від 2 листопада 2023 року тривалий час залишалося невиконаним. Суд неодноразово встановлював строки для подання звіту, однак надані військовою частиною повідомлення не підтверджували фактичного виконання рішення.

Спочатку суд першої інстанції прийняв один зі звітів, але постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2026 року цю ухвалу було скасовано. Апеляційний суд відмовив у прийнятті звіту та встановив військовій частині новий строк для виконання рішення.

Отже, у цій справі саме позивач успішно оскаржив передчасне припинення судового контролю.

Після повторного невиконання ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року на командира військової частини було накладено персональний штраф у сумі 66 560 грн:

• 33 280 грн — на користь позивача;
• 33 280 грн — до Державного бюджету України.

Після застосування штрафу військова частина здійснила необхідну виплату. Тому ухвалою від 23 липня 2026 року суд прийняв звіт про виконання рішення.

За оприлюдненими в Єдиному державному реєстрі судових рішень документами не встановлено, що саме ухвала про штраф від 16 червня 2026 року була оскаржена та скасована апеляційним судом.

Таким чином, головна мета судового контролю в цій справі досягнута: після багаторічної затримки основне рішення виконане. Питання фактичного стягнення самого штрафу залишається відкритим, але штраф уже продемонстрував свою спонукальну дію.

Справа №300/3042/25: Пенсійний фонд просив скасувати штраф, але суд відмовив

У справі №300/3042/25 суд захищав право особи з інвалідністю внаслідок війни на належний розмір пенсії.

Рішення передбачало перерахунок і виплату пенсії без незаконного обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни та надбавки за проживання в гірській місцевості.

Пенсійний фонд здійснив перерахунок, однак фактичну виплату всієї належної суми не забезпечив.

Тому ухвалою від 12 червня 2026 року суд наклав на начальницю Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас Зоряну Миколаївну штраф у розмірі 66 560 грн.

Половина штрафу — 33 280 грн — підлягала стягненню на користь позивача, інша половина — до державного бюджету.

Пенсійний фонд намагався домогтися скасування штрафу. Разом із черговим звітом він подав відповідне клопотання, посилаючись на вжиті заходи та часткові виплати.

Однак суд перевірив ці доводи і встановив, що рішення все одно не виконано повністю. Більше того, заявлені Пенсійним фондом виплати частково стосувалися виконання іншого судового рішення.

Тому ухвалою від 14 липня 2026 року суд:

• відмовив у прийнятті чергового звіту;
• встановив новий строк для виконання;
• відмовив Пенсійному фонду у скасуванні раніше накладеного штрафу;
• не застосував черговий, тобто повторний, штраф, врахувавши вжиті після першого штрафу заходи.

Справа №300/9245/24: після штрафу людині призначили пенсію

Особливо показовою є справа №300/9245/24.

Судове рішення зобов’язувало орган Пенсійного фонду зарахувати позивачу визначені періоди роботи до загального та пільгового стажу і повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Перший звіт Пенсійного фонду не підтверджував належного виконання рішення: певні періоди були відображені у пенсійній справі, але фактично не враховувалися при визначенні загального страхового стажу.

Тому ухвалою від 1 липня 2026 року на начальницю Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було накладено штраф у сумі 66 560 грн:

• 33 280 грн — позивачу;
• 33 280 грн — до державного бюджету.

Після накладення штрафу Пенсійний фонд усунув виявлені недоліки:

• усі визначені рішенням періоди роботи були повністю зараховані;
• позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах із 16 жовтня 2024 року;
• нараховано доплату за минулий період у сумі 60 723,66 грн.

У результаті ухвалою від 14 серпня 2026 року суд прийняв повторний звіт і визнав покладені рішенням обов’язки виконаними.

Це ще один приклад того, що персональний штраф може бути не просто покаранням, а реальним засобом спонукання органу влади до дії.

У тексті ухвали від 14 серпня 2026 року суд не скасував штраф, накладений 1 липня. Він лише зазначив, що після повного виконання рішення немає підстав для застосування нового штрафу.

В оприлюдненій частині ЄДРСР також не виявлено постанови апеляційного суду про скасування первісного штрафу. Проте не можна виключати, що апеляційну скаргу було подано, але відповідне процесуальне рішення ще не оприлюднене або апеляційне провадження не завершене.

Справа №300/6485/25: найсвіжіший штраф, остаточні висновки робити зарано

Найновішою з чотирьох є справа №300/6485/25.

Суд установив, що відповідач не вчинив жодних реальних дій на виконання рішення. Посилання на технічну неможливість виконання суд розцінив як спробу органу влади самоусунутися від виконання обов’язкового судового акта.

Ухвалою від 18 серпня 2026 року на керівника відповідного органу накладено штраф у сумі 66 560 грн:

• 33 280 грн — на користь заявника;
• 33 280 грн — до Державного бюджету України.

Одночасно відповідачу встановлено новий строк для подання звіту — до 11 вересня 2026 року.

На дату відповіді суду — 2 вересня 2026 року — від дня постановлення ухвали минуло лише два тижні. Тому відсутність відомостей про стягнення штрафу в цій справі ще не свідчить про безрезультатність роботи суду.

Чому результати Івано-Франківського суду обнадіюють

Позитивний результат полягає не лише в тому, що бюджет уже отримав кошти за двома ухвалами.

Практика Івано-Франківського окружного адміністративного суду дає підстави для обережного оптимізму.

Із шести накладених штрафів у двох справах уже підтверджено надходження бюджетної частини. Щонайменше у двох інших справах після застосування персональних штрафів органи влади виконали основні судові рішення.

Порівняно з практикою судів, де штрафи роками не накладаються або після їх накладення не відбувається взагалі нічого, Івано-Франківський окружний адміністративний суд демонструє значно ефективнішу модель.

Тут штраф поступово перестає бути просто суворим абзацом наприкінці ухвали. У частині справ він уже став тим, чим і має бути за законом, — реальним інструментом, який змушує владу виконувати судові рішення.

Наталія Матвійчук