В Україні виграти суд у суб’єкта владних повноважень — це ще не перемога. Це лише успішне проходження першого рівня юридичної гри.
Далі починається головний квест: домогтися, щоб рішення, ухвалене іменем України, було виконано тією ж Україною — в особі конкретної сільської ради, військової частини, пенсійного органу чи іншого суб’єкта владних повноважень.
Справа №500/2159/22 наочно демонструє, скільки процесуальних кіл має пройти людина, щоб отримати не лише рішення суду, а хоча б належну реакцію на його невиконання.
Спойлер: штраф у цій справі спочатку з’явився, потім зник, а після повернення справи суд вирішив, що карати вже нікого і ні за що.
Рівень перший: виграти справу
22 вересня 2022 року Тернопільський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов громадянина до Борсуківської сільської ради.
Суд скасував рішення ради та зобов’язав її повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
24 січня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд уточнив дату заяви, яку мала повторно розглянути сільська рада. 13 червня 2023 року Верховний Суд залишив рішення без змін.
Здавалося б, усе зрозуміло: є рішення суду, воно набрало законної сили, сільській раді потрібно повторно розглянути заяву та прийняти належне рішення.
Але це лише для тих, хто ніколи не проходив український квест під назвою «Виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень».
Рівень другий: отримати виконавчий лист
25 серпня 2023 року суд видав виконавчий лист.
Тобто майже через рік після рішення першої інстанції громадянин нарешті отримав документ, який підтверджував, що остаточне й обов’язкове судове рішення справді має виконуватися.
У нормальній правовій системі на цьому історія могла б завершитися.
Але в нашому квесті виконавчий лист — це не фінальний ключ. Це лише карта, на якій позначено наступні перешкоди.
Рівень третій: довести, що «проголосували проти» — не завжди означає «виконали рішення»
Сільська рада повідомляла, що заяву позивача повторно розглянули. Депутати обговорили питання та проголосували проти проєкту рішення.
Проблема полягала в тому, що саме лише голосування депутатів «проти» ще не обов’язково означає прийняття належного індивідуального акта за результатами розгляду заяви.
Позивач почав звертатися із заявами про судовий контроль.
Рівень четвертий: установити судовий контроль
24 жовтня 2024 року Тернопільський окружний адміністративний суд установив контроль за виконанням рішення та зобов’язав Борсуківську сільську раду подати звіт.
Потім був новий строк. Потім ще один звіт. Потім нова вимога подати звіт. Потім знову пояснення ради про те, що рішення нібито вже виконано.
Рівень п’ятий: попросити штраф
18 березня 2025 року позивач попросив накласти штраф на керівника Борсуківської сільської ради.
8 травня 2025 року суд у штрафі відмовив і знову запропонував раді подати звіт.
13 серпня 2025 року історія повторилася: суд знову не застосував реальної відповідальності.
Позивач оскаржив таку поблажливість. 14 січня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу першої інстанції та повернув матеріали для продовження розгляду.
Тобто після кількох років судового процесу та багатьох місяців судового контролю питання про відповідальність нарешті повернулося туди, де мало бути вирішене.
Рівень шостий: отримати штраф, якого немає в резолютивній частині
16 березня 2026 року Тернопільський окружний адміністративний суд постановив нову ухвалу.
Однак у її мотивувальній та резолютивній частинах не виявилося належного вирішення питання про прийняття звіту та накладення штрафу.
Тобто питання розглянули, але відповідь у тексті судового рішення загубилася.
Можливо, її не витримала навіть автоматизована система документообігу.
6 квітня 2026 року суд вирішив виправити ситуацію як «описку». Після такого виправлення в ухвалі раптом з’явилися:
-
відмова у прийнятті звіту;
-
висновок про тривале невиконання рішення;
-
штраф у розмірі 66 560 грн;
-
33 280 грн на користь позивача;
-
33 280 грн до державного бюджету.
Так одним «виправленням описки» судове рішення отримало нову мотивувальну частину, нову резолютивну частину і штраф на десятки тисяч гривень.
Це була вже не просто описка. Це була описка з фіскальними наслідками.
Рівень сьомий: штраф з’явився — штраф зник
Борсуківська сільська рада оскаржила ухвалу про виправлення описки.
17 липня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд пояснив очевидне: під виглядом виправлення технічної помилки не можна кардинально змінювати зміст судового рішення та дописувати до нього висновок про накладення штрафу.
Апеляційний суд скасував ухвалу від 6 квітня 2026 року та відмовив у виправленні описки.
У результаті штраф у розмірі 66 560 грн, який урочисто з’явився у квітні, у липні так само урочисто припинив існування.
Важливо: апеляційний суд не встановив, що сільська рада своєчасно виконала рішення або що для штрафу не було фактичних підстав. Штраф скасували через неправильний спосіб його процесуального оформлення.
Інакше кажучи, відповідальність зникла не тому, що порушення не було, а тому, що суд неправильно вписав її у власну ухвалу.
Постанова Восьмого ААС від 17 липня 2026 року про скасування «виправлення описки»
Іншою постановою того ж дня апеляційний суд скасував ухвалу від 16 березня 2026 року та знову направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Квест перезапустився.
Постанова Восьмого ААС від 17 липня 2026 року про направлення справи на продовження розгляду
Рівень восьмий: поки суди виправляли ухвали, рада прийняла нове рішення
23 квітня 2026 року Борсуківська сільська рада нарешті прийняла окреме рішення №1853 про відмову в наданні позивачеві дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
Наступного дня рада подала новий звіт.
Звичайно, позивач стверджував, що нова відмова також не відповідає закону та висновкам суду. Але суд першої інстанції вирішив, що це вже інша історія, для якої громадянину слід пройти новий квест — подати новий позов.
Логіка приблизно така: ми зобов’язали орган повторно розглянути заяву. Орган повторно її розглянув і знову відмовив. Якщо відмова незаконна — ласкаво просимо починати судову справу з першого рівня.
Фінальний рівень: рішення виконано, штраф не потрібний
3 серпня 2026 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв звіт Борсуківської сільської ради.
Суд вирішив, що рада виконала рішення, оскільки повторно розглянула заяву та прийняла оформлене рішення про відмову. Чи відповідає ця відмова закону, на думку суду, має перевірятися вже в окремому провадженні.
Ухвала про прийняття звіту від 3 серпня 2026 року
Іншою ухвалою від 3 серпня суд відмовив у накладенні повторного штрафу. Суд зазначив, що не встановив умисного ухилення або недобросовісності сільського голови, а заходи ради зрештою привели до виконання рішення.
Ухвала про відмову в повторному штрафі
Так закінчився штрафний квест.
Як виконати рішення суду: коротка інструкція для громадянина
Щоб домогтися виконання одного рішення, людині потрібно:
-
Виграти справу в першій інстанції.
-
Пройти апеляцію.
-
Пройти касацію.
-
Отримати виконавчий лист.
-
З’ясувати, що рішення фактично не виконано.
-
Подати заяву про судовий контроль.
-
Дочекатися звіту боржника.
-
Довести, що звіт не підтверджує виконання.
-
Попросити новий строк.
-
Попросити штраф.
-
Отримати відмову у штрафі.
-
Оскаржити відмову.
-
Повернути справу до першої інстанції.
-
Отримати ухвалу без резолютивної частини щодо штрафу.
-
Попросити виправити описку.
-
Накласти штраф через виправлення описки.
-
Побачити, як апеляція скасовує штраф.
-
Знову повернутися до першої інстанції.
-
Дізнатися, що боржник уже все виконав.
-
Якщо нове рішення боржника незаконне — подати новий позов.
Просто, швидко та ефективно. Головне — мати кілька вільних років, кошти на правничу допомогу і нервову систему, сертифіковану для роботи в умовах адміністративного судочинства.
Штраф як процесуальна легенда
Справа №500/2159/22 показує головну проблему судового контролю: між законодавчою можливістю накласти штраф і реальною персональною відповідальністю посадової особи лежить процесуальний лабіринт.
Громадянин роками доводить, що рішення не виконується. Суд установлює нові строки. Орган влади подає нові звіти. Суд їх приймає або не приймає. Питання про штраф подорожує між інстанціями. А коли штраф нарешті з’являється, виявляється, що він був оформлений не в тому процесуальному документі.
Після цього орган влади вчиняє нову дію, суд визнає рішення виконаним, а попередній період невиконання ніби розчиняється в процесуальному повітрі.
Можливо, саме тому штрафи за невиконання судових рішень залишаються рідкісним явищем. Щоб посадова особа справді його сплатила, мають одночасно зійтися всі юридичні планети: суд повинен установити контроль, отримати звіт, правильно його оцінити, своєчасно розглянути питання, належно оформити ухвалу, не загубити резолютивну частину, витримати апеляційний перегляд і направити документ на виконання.
А громадянину залишається лише чекати й вірити.
Не стільки у виконання рішення, скільки в те, що наступна ухвала не потребуватиме чергового «виправлення описки».
Статистика Тернопільського суду: один штраф, нуль стягнень
Офіційна статистика Тернопільського окружного адміністративного суду додає цій історії особливого юридичного гумору.
На запит про практику застосування штрафів у межах судового контролю суд повідомив, що штраф на користь державного бюджету було накладено лише в одній справі — №500/2159/22.
Тобто справа, у якій штраф спочатку з’явився через «виправлення описки», а потім був скасований апеляційним судом, виявилася єдиним прикладом застосування такого заходу Тернопільським окружним адміністративним судом.
Наталія Матвійчук
