10 листопада отримала постанову Верховного Суду у справі № 200/1639/24 за моїм позовом до Асоціації приватних виконавців щодо ненадання відповіді на моє звернення.
Вже і забула про цю справу. Зараз мені навіть трохи ніяково за себе, за свою наївність, що намагалась достукатись до керівництва Асоціації, не розуміючи тоді, що не для тих цілей вони туди призначаються (обираються язик не повертається сказати). «Налагодження комунікації всередині спільноти» - гасло голови АПВУ Оксани Русецької означало тільки одне: всі повинні слухати тільки мене, але я вас не чую.
15 грудня 2023 року мною направлено новообраній Голові Асоціації приватних виконавців України Русецькій О.О., лист, в якому зазначила, що переадресовую на її ім’я раніше направлені електронні листи від 28 липня та 15 серпня 2023 року, адресовані голові Комітету з етики приватних виконавців АПВУ та попередньому Голові АПВУ, на які я не отримала відповіді. Звісно, що і від Оксани Русецької я також не отримала ніякої реакції, то ж звернулась до суду.
Судами першої і апеляційної інстанцій провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України - у даній справі спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Верховним Судом у постанові від 10.11.2025, хоча і залишено в силі рішення судів першої і апеляційної інстанцій, однак застосоване дещо інше формулювання. Зазначено, що у розглядуваному випадку питання юрисдикційної належності спору, що виник у зв’язку з ненаданням Некомерційною професійною організацією “Асоціація приватних виконавців України” в особі Ради приватних виконавців України відповідей на електронні листи Матвійчук Н.Є. від 12 та 28 липня 2023 року, адресовані Голові Ради приватних виконавців Одеської області Крецулу В.А., від 28 липня 2023 року та від 15 серпня 2023 року адресовані Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, від 15 серпня 2023 року адресований голові Асоціації приватних виконавців України Чепурному В.М. вирішено судом у справі №200/7605/23.
Переадресація цих же електронних листів новообраній Голові Асоціації іншим електронним листом від 15 грудня 2023 року не змінює характеру відносин, що виникли між сторонами.
При цьому, вказане повідомлення від 15 грудня 2023 року, якщо його оцінювати окремо (самостійно) від інших згаданих листів, за своєю сутністю має виключно інформативний характер, позаяк не містить жодних прохань, вимог, порад, рекомендацій та інших елементів, визначальних для передбачених у статті 3 Закону України «Про звернення громадян» форм звернення, якими є пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Таким чином, на думку колегії суддів Верховного Суду, у значенні статті 3 Закону України “Про звернення громадян” лист позивачки від 15 грудня 2023 року, окремо, без додаткової оцінки інших листів від 28 липня та 15 серпня 2023 року, питання щодо яких суд вже вирішив, не підпадає під жодну з форм звернення, а є інформаційним (супровідним) додатком.
Суд констатує, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Наталія Матвійчук, колишній приватний виконавець
