«Індексація — не привілей, а обов’язкова складова грошового забезпечення, що гарантується державою».
Мій клієнт, колишній військовослужбовець Державної прикордонної служби України, з моєю професійною допомогою звернувся до суду із позовом до військової частини, вимагаючи:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за 2015–2018 роки;
- стягнути належні суми індексації та так звану «індексацію-різницю» за 2018–2020 роки;
- нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що протягом військової служби йому не здійснювали індексацію у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078, а під час звільнення остаточний розрахунок не включав усіх належних виплат.
Позивач наполягав, що військова частина, з якої його звільнили, є належним відповідачем, оскільки саме вона повинна здійснити донарахування індексації за попередні роки служби, відповідно до розпоряджень Адміністрації ДПСУ від 03.03.2020 № Т/116-1743 та від 02.06.2020.
Суд дійшов висновку, що:
- Індексація є обов’язковим елементом грошового забезпечення військовослужбовця, а її ненарахування — це порушення державної гарантії оплати праці.
- Базовим місяцем для індексації до березня 2018 року є січень 2008 року, коли востаннє було підвищено оклади.
- Після березня 2018 року, з набрання чинності постановою КМУ №704, мав застосовуватися новий базовий місяць — березень 2018 року, але при цьому зберігалося право на фіксовану індексацію-різницю у розмірі 4463,15 грн. щомісяця, оскільки розмір підвищення грошового забезпечення не перевищив суму індексації, що склалася на цей момент.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/6736/25 Суд визнав:
- протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування індексації за 2015–2018 роки (із базовим місяцем — січень 2008 року);
- обов’язок військової частини нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю з 01.03.2018 до 20.08.2020 у сумі 4463,15 грн. щомісяця;
- право позивача на компенсацію втрати частини доходів за період затримки виплати.
Важливою складовою цього процесу стала активна позиція представника позивача — адвоката, який:
- ініціював адвокатські запити до військових частин і галузевого архіву ДПСУ для отримання первинних відомостей про виплати;
- належно обґрунтував застосування розпоряджень ДПСУ 2020 року щодо компетенції останнього місця служби як платника індексації;
- послався на численні рішення Верховного Суду, забезпечивши послідовність правової аргументації;
- домігся відновлення порушеного права військовослужбовця на повну оплату праці, включно з індексацією та компенсацією.
Адвокат Наталія Матвійчук
