Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10.04.2025 року по справі № 227/2230/20 визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не надіслання до АТ КБ «ПриватБанк» постанови про закінчення виконавчого провадження № 74137242 від 04.09.2024 року, якою одночасно припинено (знято) арешт з коштів боржника.

Зобов`язано старшого державного виконавця поновити порушені права скаржника (боржника у виконавчому провадженні) Матвійчук Н.Є. шляхом надіслання копії постанови про закінчення виконавчого провадження № 74137242 від 04.09.2024 року, якою одночасно вирішено припинити (зняти) арешт з коштів боржника, до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.10.2025 у справі 205/12178/25 встановлено, що вказана бездіяльність призвела до порушення права позивача, що проявилося у стражданнях і приниженнях, які зазнала позивач через накладений на грошові кошти арешт, так як позивач не могла користуватись своїми коштами, а відтак діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікована 17 липня 1997 року). Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», № 12868/05, рішення від 10 грудня 2009 року; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29 червня 2004 року).

Суд вважає, що наданими позивачем доказами доведено завдання їй моральних страждань, тобто спричинення моральної шкоди.

Це одна з моїх справ як приватного виконавця, з якого суди, замість сторони виконавчого провадження, стягують судовий збір за звернення до суду з поданнями, державні виконавці відкривають виконавчі провадження на фізичну особу і арештовують кошти на моїх особистих рахунках, не пов’язаних з професійною діяльністю.

                                                                                                                                Наталія Матвійчук, колишній приватний виконавець