Миколаївський окружний адміністративний суд надав статистику застосування суддею Людмилою Дерев’янко механізмів судового контролю за виконанням судових рішень. Цифри на перший погляд виглядають переконливо: переважна більшість заяв була задоволена, а випадків відмови суд узагалі не зафіксував.

Однак детальна перевірка єдиного випадку накладення штрафу показала значно менш оптимістичну картину. Ухвала про стягнення штрафу набрала законної сили, але до Державної судової адміністрації України як стягувача не надійшла. Відомостей про сплату коштів до бюджету також немає.

Що показала статистика судді Дерев’янко

За інформацією Миколаївського окружного адміністративного суду, з 19 грудня 2024 року до 19 серпня 2026 року на розгляді судді Л. Л. Дерев’янко перебували:

Водночас із відповіді суду незрозуміло, яке процесуальне рішення було ухвалено щодо решти десяти заяв: чи залишалися вони нерозглянутими на дату формування статистики, чи були повернуті, залишені без розгляду або вирішені в інший спосіб.

Проте головний показник міститься в останньому рядку: єдина ухвала про накладення штрафу фактично не виконана.

Єдиний штраф: справа №400/8739/24

Єдиним випадком, коли суддя Дерев’янко застосувала до керівника суб’єкта владних повноважень персональну фінансову санкцію, стала справа №400/8739/24.

Рішенням від 18 листопада 2024 року суд:

• визнав протиправною бездіяльність Врадіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо належного розгляду спільної заяви про визнання батьківства;
• зобов’язав відділ ДРАЦС повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.

Рішення набрало законної сили 19 грудня 2024 року. Однак добровільно і своєчасно виконане не було.

Урешті суд констатував, що рішення залишається невиконаним, і застосував до керівника органу влади штраф.

60 560 гривень персональної відповідальності

Ухвалою від 23 червня 2025 року суддя Дерев’янко наклала на керівника Врадіївського відділу ДРАЦС Оксану Танасюк штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб — 60 560 грн.

Штраф було розподілено відповідно до статті 382-3 КАС України:

• 30 280 грн — на користь заявниці;
• 30 280 грн — до Державного бюджету України.

Суд прямо зазначив, що рішення не виконане, а накладення штрафу у разі відмови прийняти неналежний звіт є імперативним наслідком.

П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 вересня 2025 року залишив ухвалу від 23 червня 2025 року без змін. Отже, штраф не був скасований апеляційним судом і набув остаточної сили. Це підтверджується також наступною ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року.

ДСА: ухвала про стягнення штрафу взагалі не надходила

Найсуттєвіша обставина з’ясувалася з відповіді Державної судової адміністрації України.

ДСА повідомила, що станом на 31 серпня 2026 року ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №400/8739/24 у частині стягнення 30 280 грн до державного бюджету до ДСА України не надходила.

Це має принципове значення, оскільки відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» саме Державна судова адміністрація України є стягувачем за судовими рішеннями про накладення штрафу як заходу процесуального примусу.

ДСА також перевірила надходження до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Платежу з номером справи №400/8739/24 або ідентифікаційними даними платника виявлено не було.

Таким чином, станом на 31 серпня 2026 року:

• виконавчий документ щодо бюджетної частини штрафу до ДСА не надійшов;
• надходження 30 280 грн до державного бюджету не встановлено;
• інформація про виконання виконавчого документа у ДСА відсутня.

Основне рішення виконали, але що сталося зі штрафом?

22 жовтня 2025 року суд прийняв новий звіт Врадіївського відділу ДРАЦС та визнав рішення від 18 листопада 2024 року виконаним. Відповідач зрештою ухвалив управлінське рішення за результатами повторного розгляду заяви.

Але подальше виконання основного судового рішення саме собою не скасовує вже накладений штраф.

В ухвалі від 22 жовтня 2025 року суд:

• прийняв звіт про виконання основного рішення;
• не скасував штраф від 23 червня 2025 року;
• не звільнив керівника органу влади від його сплати;
• не вирішував питання про припинення стягнення штрафу.

Отже, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала про штраф залишилася чинною. Проте з відповіді ДСА випливає, що до практичного стягнення принаймні бюджетної половини штрафу справа так і не дійшла.

Контроль на папері та контроль на практиці

Наведена статистика демонструє парадоксальну ситуацію.

Суддя Дерев’янко задовольнила повністю або частково 62 заяви про судовий контроль і не відмовила в задоволенні жодної. Однак із 72 розглянутих звернень лише в одному випадку було накладено персональний штраф на керівника органу влади.

І навіть ця єдина ухвала, за інформацією самого суду, фактично не виконана.

Більше того, ДСА повідомляє, що документ, на підставі якого вона мала б організувати стягнення коштів до бюджету, їй узагалі не надходив. Тобто проблема може полягати не лише у поведінці боржника, а й у ненаправленні судом виконавчого документа належному стягувачу.

Через ненаправлення ухвали суду до ДСА України державний бюджет міг недоотримати 30 280 грн — половину штрафу, накладеного у справі №400/8739/24. Тобто навіть призначена судом санкція залишилася лише на папері?

Наталія Матвійчук