15 вересня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив заяву адвоката Наталії Матвійчук про відвід судді Тетяни Давиденко від розгляду адміністративної справи № 200/944/26.

Ця ухвала заслуговує на увагу не лише через результат розгляду конкретної заяви. Суд застосував підхід до оцінки безсторонності: якщо дисциплінарна скарга адвоката вже призвела до притягнення судді до відповідальності, а згодом цей самий адвокат подав нову скаргу щодо дій судді в інших справах своїх клієнтів, такий задокументований конфлікт може створювати об’єктивно виправдані сумніви в неупередженості судді.

Водночас суд не встановлював особистої неприязні або фактичної упередженості. Вирішальним стало те, як ситуація може сприйматися учасниками процесу та стороннім об’єктивним спостерігачем.

Обставини справи

У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебуває справа № 200/944/26 за позовом до військових частин.

Позов стосується, зокрема:

• нарахування і виплати індексації грошового забезпечення;
• застосування щомісячної індексації-різниці з березня 2018 року;
• включення поточної індексації, індексації-різниці та додаткової винагороди за участь в АТО та ООС до розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
• виплати компенсації втрати частини доходів через порушення строків виплати індексації.

16 лютого 2026 року Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Після зміни територіальної підсудності справ Донецького окружного адміністративного суду матеріали були передані до Харківського окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу від 11 вересня 2026 року справу передали судді Тетяні Давиденко.

Уже 14 вересня представник позивачки — адвокат Наталія Матвійчук — подала заяву про відвід судді.

Першою істотною обставиною стало рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 лютого 2026 року № 143/3дп/15-26.

Дисциплінарне провадження було розпочато за скаргою адвоката Наталії Матвійчук, поданою щодо дій судді Давиденко під час розгляду справи № 200/14614/21. У тій справі адвокат була відповідачем як приватний виконавець.

За результатами розгляду Вища рада правосуддя встановила в діях судді склад дисциплінарного проступку, притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у виді попередження.

Другою обставиною стало подання 23 березня 2026 року нової дисциплінарної скарги щодо дій судді Давиденко в адміністративних справах № 200/7180/25 та № 200/6832/25.

У цих справах Наталія Матвійчук представляла інтереси позивачів у спорах із військовою частиною.

Нова скарга стосувалася питань дотримання суддею строків розгляду справ, правил самовідводу та можливого ставлення до професійної діяльності адвоката. На час вирішення питання про відвід її перевірка не була завершена.

Суд не оцінював обґрунтованість тверджень, викладених у новій дисциплінарній скарзі. Проте врахував сам факт існування незавершених дисциплінарних відносин між суддею та адвокатом разом із уже застосованим раніше стягненням.

Сам факт звернення учасника справи або його представника зі скаргою на суддю не повинен автоматично спричиняти відвід. Інший підхід дозволив би стороні штучно змінювати склад суду шляхом подання скарги щодо небажаного судді.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, його рішеннями або окремою думкою в інших справах не може бути підставою для відводу.

У справі № 200/944/26 підставою для відводу стала не звичайна незгода з процесуальними рішеннями і не одинична нерозглянута скарга. Суд оцінив сукупність конкретних обставин:

• попередню безпосередню участь адвоката у справі, дії судді в якій стали предметом дисциплінарного провадження;
• встановлення дисциплінарним органом складу проступку;
• фактичне притягнення судді до відповідальності;
• застосування до судді дисциплінарного стягнення;
• подання тим самим адвокатом нової скарги щодо розгляду справ його клієнтів;
• незавершеність перевірки за новою скаргою;
• участь у новій справі військової частини, яка була відповідачем і в інших справах, охоплених дисциплінарною скаргою.

Саме поєднання цих обставин сформувало особливий процесуально-дисциплінарний контекст.

Об’єктивний критерій безсторонності

Пункт 4 частини першої статті 36 КАС України передбачає відвід судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності.

Ця норма не вимагає обов’язкового доведення особистої неприязні судді до сторони чи її представника. Вона охоплює також ситуації, у яких зовнішні обставини створюють обґрунтоване враження можливої небезсторонності.

Такий підхід відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ розмежовує два критерії безсторонності:

• суб’єктивний — чи мав конкретний суддя особисту упередженість;
• об’єктивний — чи забезпечував суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у своїй безсторонності.

У справах «П’єрсак проти Бельгії», «Де Куббер проти Бельгії», «Веттштайн проти Швейцарії» та «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ наголошував на значенні довіри, яку суди повинні викликати в учасників процесу та громадськості. При застосуванні об’єктивного критерію значення мають навіть зовнішні ознаки, адже правосуддя має не лише здійснюватися неупереджено — суспільство повинно бачити його таким.

У справі № 200/944/26 суд не встановив особистої неприязні судді Давиденко до адвоката Матвійчук. Натомість він визнав, що задокументовані дисциплінарні відносини між ними можуть викликати у сторони та стороннього спостерігача об’єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності суду.

Відвід як запобіжник, а не покарання

Важливо, що відвід судді в такій ситуації не є повторним дисциплінарним стягненням і не свідчить про недовіру до судді в усіх справах.

Його призначення полягає в іншому — усунути процесуальний ризик, який може вплинути на легітимність майбутнього рішення.

Такий підхід відповідає самій природі інституту відводу. Суд не повинен чекати, поки упередженість проявиться у конкретному процесуальному рішенні. Якщо об’єктивні обставини вже створюють обґрунтований сумнів, їх необхідно усунути до розгляду справи по суті.

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив заяву адвоката Наталії Матвійчук, відвів суддю Тетяну Давиденко від розгляду справи № 200/944/26 та передав матеріали для повторного автоматизованого розподілу відповідно до статті 31 КАС України.

Це рішення є показовим прикладом того, як об’єктивний критерій безсторонності має діяти на практиці. Суд не став вимагати доказів особистої упередженості, отримати які до розгляду справи по суті майже неможливо. Натомість він оцінив перевірювані факти, їх взаємний зв’язок і те, як сформована ситуація виглядатиме для розумного стороннього спостерігача.

Наталія Матвійчук, адвокат