Спори щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців вже сформували значний масив судової практики. Втім, деякі суди ще не в повній мірі володіють ситуацією, тому постанова апеляційного адміністративного суду у справі №240/25941/25 є показовою з огляду на два ключові аспекти:

  • визначення належного способу захисту;
  • обов’язок суду встановлювати конкретний розмір індексації, а не обмежуватись зобов’язанням провести перерахунок.

Суд фактично перейшов від декларативного підходу до матеріального відновлення права, що має системне значення для аналогічних спорів.

Суть спору: індексація як складова грошового забезпечення

Позивач — військовослужбовець ДПСУ — оскаржив:

  • ненарахування та невиплату індексації у 2016–2019 роках;
  • неправильний порядок її обчислення після березня 2018 року;
  • відсутність компенсації за затримку виплат.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши бездіяльність відповідачів протиправною та зобов’язавши провести перерахунок.

Однак ключова проблема — відсутність конкретної суми індексації у резолютивній частині.

Правова рамка: індексація як гарантований елемент доходу

Суд апеляційної інстанції підтвердив базові положення:

  • індексація є складовою грошового забезпечення (ст. 9 Закону №2011-XII)
  • вона має обов’язковий характер, а не залежить від розсуду органу;
  • регулюється Законом №1282-XII та Порядком №1078

Ключовим у справі стало застосування абз. 4–6 п. 5 Порядку №1078, які передбачають:

  • якщо підвищення доходу менше за суму індексації — виплачується індексація-різниця;
  • вона має фіксований характер до наступного підвищення.

Ключова помилка першої інстанції: декларативний спосіб захисту

Апеляційний суд чітко вказав:

суд першої інстанції не забезпечив ефективного захисту права, оскільки не визначив конкретну суму індексації.

Це узгоджується з практикою Верховного Суду, який наголошує:

  • суд має перевірити розрахунки;
  • самостійно визначити суму, належну до виплати;
  • забезпечити юридичну визначеність.

Інакше рішення:

  • не виконується належним чином;
  • породжує нові спори;
  • перекладає функцію суду на відповідача.

Апеляційний суд не лише констатував порушення, а й:

самостійно розрахував індексацію
визначив фіксовану суму — 4463,15 грн на місяць
зобов’язав виплачувати саме цю суму

Суд підтвердив принцип, який часто ігнорується органами:

👉 після березня 2018 року індексація не “зникає”, а:

  • трансформується у фіксовану суму;
  • підлягає виплаті щомісячно;
  • не залежить від подальших дій роботодавця.

Це прямо випливає з абз. 4–6 п. 5 Порядку №1078.

                                                                                                                                    Адвокат Наталія Матвійчук