Вища рада правосуддя (ВРП) одноголосно визнала дії органів адвокатського самоврядування щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності члена Ради Романа Маселка втручанням у його діяльність. ВРП в черговий раз наголосила, що такі дії дискредитують діяльність її як незалежного конституційного органу та загалом підривають авторитет правосуддя.
Контекст справи
Роман Маселко виконував свої повноваження члена ВРП і перевіряв відповідність критерію доброчесності Олександра Віхрова — кандидата на посаду судді. За результатами цієї перевірки Маселко встановив обставини, що свідчили про недоброчесність кандидата, тож ВРП відмовила Віхрову в призначенні.
Після цього Рада адвокатів України своїм рішенням дала негативну оцінку діям Маселка та інших членів ВРП, які підтримали його позицію. А також ініціювала дисциплінарне провадження проти Маселка як адвоката, хоча він зупинив адвокатську діяльність на час роботи у ВРП. Згодом Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Закарпатської області притягнула Маселка до дисциплінарної відповідальності, застосувавши попередження.
Висновок Вищої ради правосуддя
26 березня 2026 року ВРП ухвалила рішення про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності Маселка як члена Вищої ради правосуддя:
«… оцінка дій члена Вищої ради правосуддя під час реалізації ним конституційних повноважень належить виключно до компетенції самої Вищої ради правосуддя як колегіального органу. Ухвалення ж дисциплінарного рішення щодо члена ВРП як адвоката, діяльність якого зупинена, створює загрозу незалежності члена конституційного органу та розцінюватися як втручання у здійснення ним повноважень.»
«Втручанням у діяльність члена Вищої ради правосуддя є вплив, що полягає у протиправній поведінці будь-яких осіб, яка створює реальні загрози його незалежності, перешкоди для сумлінного виконання обов’язків, з метою схилення до ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення, що є неприпустимим»
«Встановлюючи у своєму рішенні нібито факт порушення членом Вищої ради правосуддя Правил адвокатської етики, КДКА Закарпатської області фактично вдалася до оцінки дій посадової особи, яка здійснює свої повноваження не як адвокат, а як член конституційного органу суддівського врядування.»
Вища рада правосуддя наголосила, що дії органів адвокатського самоврядування можуть трактуватись як спроба встановлення зовнішнього контролю над діяльністю цього органу. Особливо показово, що це вже не перший сигнал у бік КДКА та РАУ. Попри попередні два рішення, органи адвокатського самоврядування не зупинилися і продовжили свій тиск. Це свідчить не про помилку чи непорозуміння ситуації, а про свідомий характер дій.
За цими фактами Закарпатська прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за статтею 351-2 Кримінального кодексу — перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя. Однак це вже не вперше. Влітку 2025 року поліція зареєстровала кримінальне провадження через те, що РАУ свідомо блокує скликання з’їзду адвокатів, який повинен обрати двох членів ВРП.
Вища рада правосуддя вирішила повідомити про ці факти органи державної влади, міжнародні інституції, зокрема міжнародні адвокатські асоціації, та Національну асоціацію адвокатів України (НААУ). Втім від останньої не варто очікувати визнання протиправності їхніх рішень. Бо їхня позиція у цій та інших подібних справах демонструє чітку тенденцію — захист адвокатів, які фігурують у розслідуваннях органів правопорядку чи мають численні питання щодо доброчесності, та блокування реформи адвокатури. Для цього використовують і дисциплінарні механізми, і публічні спроби під ніби-то експертими звітами, щоб переконати всіх, що жодної реальної проблеми в системі немає.
Усе це ще раз показує: дисциплінарні механізми в адвокатурі використовуються не для забезпечення високих етичних стандартів професії, а як інструмент тиску. Притягнення до відповідальності Маселка — це не лише загроза незалежності конкретного члена ВРП. Це спроба впливати на рішення ключового органу суддівського врядування. Кожна така дія РАУ – тільки ще раз підкреслює нагальність реформи та кризовий стан української адвокатури. Це не лише внутрішній запит, а й пряма вимога на шляху України до ЄС. Європейська комісія вже три роки поспіль наголошує на її необхідності. Втім, реального поступу з боку влади досі немає.
