У справі №200/9725/25 предметом спору стало право військовослужбовця на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби у 2018–2019 роках.
Позивач звернувся до суду лише у 2025 році, після отримання відповіді на адвокатський запит, якою фактично було підтверджено порушення його прав. Водночас суд першої інстанції:
- застосував місячний строк звернення до суду (ч. 5 ст. 122 КАС України),
- визнав причини пропуску строку неповажними,
- залишив позов без розгляду.
Такий підхід фактично заблокував доступ до правосуддя.
Перший апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу, сформувавши принципову правову позицію:
👉 у спорах щодо виплат військовослужбовцям застосовуються норми трудового законодавства, а не спеціальні строки КАС України.
Суд прямо вказав:
- компенсація за неотримане речове майно є складовою оплати праці;
- такі правовідносини підпадають під дію ст. 233 КЗпП України;
- саме ця норма має пріоритет перед процесуальними строками КАС України.
Апеляційний суд підтвердив ключову правову позицію Верховного Суду - зміни до ст. 233 КЗпП України (закон №2352-IX), які встановили тримісячний строк, не мають зворотної дії в часі.
Це означає:
- для правовідносин, що виникли до 19.07.2022,
- діє попередня редакція норми,
- яка не містила жодних строкових обмежень для звернення до суду .
👉 Отже, позивач взагалі не пропустив строк, а не потребував його поновлення.
Суд окремо підкреслив важливу кваліфікацію:
- грошова компенсація за неотримане речове майно:
- гарантується державою,
- має обов’язковий характер,
- виплачується у межах службових (трудових) відносин.
Більше того, з урахуванням практики Верховного Суду:
👉 така компенсація прирівнюється до заробітної плати / грошового забезпечення.
Це має системне значення, оскільки:
- розширює гарантії захисту,
- унеможливлює обмеження прав строками,
- підсилює позицію позивачів у подібних спорах.
Війна як фактор доступу до доказів
Окремий аспект справи — втрата документів:
- довідки-розрахунки залишились у Маріуполі,
- документи були знищені або захоплені під час бойових дій .
Це ще раз підтверджує:
👉 держава не може перекладати негативні наслідки війни на військовослужбовця.
Суд фактично визнав, що:
- відсутність документів не ліквідує право,
- а навпаки — вимагає підвищених стандартів захисту особи.
Пріоритет сприятливого тлумачення
Апеляційний суд застосував ще один важливий принцип:
👉 у спорах із державою має діяти найбільш сприятливе для особи тлумачення.
Це відповідає підходу Великої Палати Верховного Суду та означає:
- при конкуренції норм (КАС vs КЗпП),
- обирається та, що краще захищає право.
Процесуальний аспект: передчасність залишення без розгляду
Суд також констатував процесуальне порушення:
- питання строків було вирішене формально та передчасно,
- без належного аналізу матеріального права.
Наслідок:
👉 ухвалу скасовано, справу направлено на продовження розгляду .
Це рішення формує важливу практику:
- для спорів щодо виплат військовослужбовцям,
- для застосування ст. 233 КЗпП,
- для захисту прав в умовах війни.
Адвокат Наталія Матвійчук
