Знов до теми стягнення судового збору з приватного виконавця.
У лютому 2024 року я звернулася із скаргою до Добропільського міськрайонного суду Донецької області в якій просила визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області східного міжрегіонального управління юстиції щодо ненадіслання мені як боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2024 року, визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення заходів примусового виконання відносно фізичної особи громадянки Матвійчук Н.Є. та зобов`язати скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 05.04.2024 у справі № 227/2230/20 під головуванням судді Притуляка С. А. у задоволенні скарги відмовив.
Суд вважав, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 227/2230/20, який за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і підстави для його повернення стягувачу без прийняття до виконання, передбачені частиною четвертою статті 3 вказаного Закону відсутні.
Підпунктом 3 пункту 8 розділу 1 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження не передбачено приватного виконавця, як суб`єкта боржника з метою обліку виконавчих документів. За таких обставин дії державного виконавця не суперечать вимогам чинного законодавства, вчинені в межах його повноважень і суд не вбачав порушення прав скаржника.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, мною подано апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29.05.2024 у задоволенні мого клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу повернув.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апелянтом у цій справі виступає саме приватний виконавець, а не фізична особа Наталія Матвійчук, оскільки постановою Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 227/2230/20 судовий збір стягнутий саме з приватного виконавця, на підставі якої видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.
Постановою Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 227/2230/20 мою касаційну скаргу задоволено, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Зі змісту оскарженої ухвали відомо, що відмовляючи у задоволенні клопотання Наталії Матвійчук про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважав, що приватний виконавець Наталія Матвійчук не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення.
Посилаючись на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 235/1207/20, від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявник не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавством встановлені пільги щодо сплати судового збору, а тому підстав для звільнення її від сплати судового збору відсутні.
Однак, колегія суддів не погодилась з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.
Верховний Суд неодноразово вказував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).
У постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 235/1207/20 та постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20, на які послався суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Матвійчук Н.Є., викладений висновок, що у справах за поданнями приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про оголошення розшуку боржника та про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, приватний виконавець не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, а тому вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, підстав для звільнення її від сплати судового збору немає.
Водночас, зауважено, що аналіз частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі.
Відмова у звільненні від сплати судового збору без дослідження судом доказів, якими заявник обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду (пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20).
У справі, яка переглядається, Наталія Матвійчук звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця як боржник у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у справі № 227/2230/20 про стягнення судового збору.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору, заявник вказувала, що у цій справі вона виступає не як приватний виконавець, а як фізична особа, оскільки порушені її права та інтереси саме як фізичної особи.
В апеляційній та касаційній скаргах Наталія Матвійчук вказувала на порушення її прав, у зв`язку із здійсненням заходів примусового характеру відносно неї, як боржником у виконавчому провадженні.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на правовий статус заявника у виконавчому провадженні та підстави звернення її до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця, у зв`язку із чим не надав належної правової оцінки доводам і поданим нею доказам на підтвердження наявності підстав для звільнення її, як боржника у виконавчому провадженні, від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відмова у клопотанні Наталії Матвійчук про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги виключно з підстави, що вона не діє в особистих інтересах у справі за скаргою на дії та рішення державного виконавця, вчинені у виконавчому провадженні, в якому вона має статус боржника, без дослідження й оцінки доказів, наданих заявником на підтвердження неможливості сплати нею судового збору, може свідчити про завдання шкоди самій суті права на доступ до суду.
Наталія Матвійчук
